Корисна інформація
Варто знати
Взаємодія вчителя-логопеда з вихователями закладу дошкільної освіти
Робота з корекції мовлення стає значно ефективнішою в разі взаємодії вчителя-логопеда з вихователями, які спілкуються з дітьми, знають їхні інтереси, схильності і можуть включати в роботу з дошкільниками необхідні завдання, спрямовані на розвиток та корекцію мовлення, враховуючи індивідуальні особливості кожної дитини.
Таким чином вихователі допомогають закріплювати те, що формує логопед під час корекції мовлення з дітьми. Також спільна робота логопеда з вихователями допомогає будувати заняття для дошкільників, враховуючи мовленнєві проблеми кожної дитини. Таким чином робота вихователя стає більш дієвою.
Взаємодія вчителя-логопеда з батьками
Одним з найважливіших напрямків роботи вчителя-логопеда є робота з батьками. Тому що першочерговий вплив на розвиток мовлення дитини мають батьки. Залучення батьків у корекційний процес, направлений на подолання мовленнєвих порушень у дитини, значно прискорює успіхи дитини в цьому напрямку і полегшує роботу фахівця.
Таким чином, взаємодія логопеда та батьків дозволяє підвищити ефективність корекційно-логопедичної роботи та якість освітнього процесу загалом.
«Взаємодія вчителя-логопеда, вихователя і батьків – запорука ушпішної корекційної роботи з дітьми, які мають порушення мовлення»
У якому віці слід звертатися до логопеда?
Як визначити, чи потребує ваша дитина консультації логопеда? І в якому віці слід звертатися до логопеда?
У півторарічному віці дитина накопичує свій активний словниковий запас.
До 2-х років у дитини з’являється проста фраза (наприклад, «мама, дай!»). Це служить передумовою розвитку зв’язного мовлення.
В молодшому дошкільному віці дитина починає активно вживати суфікси і префікси, можливо неправильно, але в такому віці це нормально. Починають з’являтися свистячі звуки.
В середньому дошкільному віці виникають шиплячі звуки. Дитина в спілкуванні використовує речення з 3 – 4 слів.
До старшого шкільного віку має повністю вибудуватися звукова культура мовлення. Майбутній школяр повинен вміти вимовляти складні за будовою слова і правильно вживати лексико-граматичні категорії мовлення.
-
Якщо дитина в 1,5 – 3 роки не має повних, зрозумілих слів (мама, дай, киця тощо), а говорить своєю мовою, або «все розуміє, а говорити не хоче», спілкується жестами і «мугиканням», не чекайте, поки дитина «сама заговорить».
Краще переконатися, чи є в дитини затримка мовленнєвого розвитку, звернувшись до фахівця.
-
Якщо дитина у віці 4 – 5 років пом’якшує всі звуки (сьоньцє – сонце, койова – корова, песь – пес). Ймовірно, що це мовленнєве порушення.
-
Якщо у цьому віці не вимовляє свистячі, шиплячі звуки.
-
У 5 – 6 років з’являються [л], [л'], [р], [р']. Слід звернутися, якщо у мовленні вашої дитини не з’явилося цих звуків, або вони спотворені.
-
Якщо дитина гугнявить, шепелявить, гаркавить, тобто спотворює звуки.
Якщо ці норми вказують на заміну, або відсутність звуків у дитини, в такому разі зверніться до логопеда.
Бо такі випадки – це мовленнєві порушення, які самостійно не виправляються.
!!! Зверніть увагу!!! Якщо у дитини почалися проблеми з мовленням після травми (наприклад, падіння), то варто провести обстеження не лише у логопеда, а й у спеціалістів медичного закладу.
Чому кожній дитині необхідна консультація логопеда?
У 5 – 6 років мовлення дитини має бути правильним в артикуляційному сенсі, чітким і зрозумілим оточенню.
Якщо раніше вважалося, що звертатись до фахівця слід у п’ятирічному віці, то зараз отримати консультацію у фахівця можна в 2 – 3 роки життя дитини. Річ у тім, що до п’ятирічного віку в малюка вже повністю формується мова, і виправити дефекти буде важко.
Часто батьки, спілкуючись з дитиною, не помічають як вона говорить. Бо для них важливішим є зміст сказаного. До того ж батьки звикають до мовлення своєї дитини, хоч і не зовсім правильного. В побуті дорослі не вимагають від дитини розгорнутого висловлювання, хоч і знаходяться в постійному діалозі з дитиною.
Діалогічне мовлення = розмовна мова. Діалогічне мовлення, зазвичай, розділене між двома особами, але ініціатива може належати тільки одній з них. Часто – дорослому. Трапляються такі випадки, коли мама не тільки запитує про щось свою дитину, але й відповідає за неї. Крім того, діалог може сператися на ряд невербальних засобів – міміку, жести. Тим самим діалог стає неповним, звідси виникають «збіднілі» словник дитини та граматична будова мови.
Проте, суспільство та школа, зі своєю системою, ставить до мовлення дитини свої вимоги. Тому виникає необхідність формувати та формулювати власні думки в правильній та зрозумілій для інших формі.
До мовлення дошкільника ставляться зовсім інші вимоги. Навіть незначні недоліки у мовленні дитини можуть призвести до труднощів у навчанні.
! Отже, важливо формувати, а потім тренувати навички зв’язного мовлення дитини ще в дошкільному віці.
Тому правильним рішенням буде – звернутися до фахівця, який зможе виявити, попередити, або усунути порушення мовлення вашої дитини за допомогою спеціального навчання.
І чим раніше будуть виявлені проблеми у мовленні вашої дитини, тим раніше можна буде почати роботу з логопедом щодо їх подолання, і тим успішнішою буде корекційна робота.
Важливо знати!
Фактори, які впливають на вади мовлення у дітей:
-
токсикоз під час вагітності матері;
-
вірусні захворювання;
-
ендокринні захворювання;
-
несумісність крові по резус-фактору;
-
родова травма, асфіксія;
-
захворювання в перший рік життя маляти;
-
спадкоємні фактори;
-
несприятливі соціально-побутові умови.
-
Причини, чому діти погано говорять:
-
У дітей мало «живого» спілкування. Батьки мало розмовляють з дітьми.
-
Порушення анатомічної будови артикуляційного апарату (анатомо-фізіологічні дефекти).
-
Зниження слуху.
-
Скільки слів має знати дитина?
Словник дитини поділяється на пасивний і активний.
Пасивний словник – це слова, які дитина розуміє, але не використовує у своєму мовленні. Пасивний словник завжди більший за активний.
Активний словник – це слова, які дитина не лише розуміє, а й використовує у своєму мовленні повсякденно.
Активний словник постійно збільшується. Він має налічувати, приблизно, таку кількість слів:
-
до 1 року – 10 – 15 слів;
-
до 2-х років – 50 слів;
-
до 3-х років – 100 слів;
-
в 4 роки – 1500 слів;
-
в 5 років – 2000 слів;
-
в 6 років – 2500 слів;
-
в 7 років – 3000 слів.